Це пояснення ґрунтується на гіпотезі, яку висунули у 1849 році британський фізик Вільям Томсон (майбутній лорд Кельвін) та його брат інженер Джеймс Томсон. Відповідно до цієї гіпотези, лід під ковзанами відчуває великий тиск і плавиться, тому ковзани ковзають вже не по льоду, а плівкою води на його поверхні.
При ковзанні за рахунок тертя лід починає танути, і між ковзанами і льодом утворюється невеликий водний прошарок, який зумовлює ковзання. за склу кататися на ковзанах неможливо, оскільки при ковзанні по ньому Скло не нагріється до температури плавлення.
Лід і сніг слизькі, оскільки мають низький коефіцієнт тертя. Якби все було інакше, то фігурне катання, хокей, бобслей та інші зимові види спорту були б не такими захоплюючими, а перехожі не послизнулися на замерзлому тротуарі, демонструючи повітряні піруети, яким позаздрить будь-який фігурист.
Підійде "плуг" – найпопулярніший метод у новачків. При русі потрібно розставити ноги трохи ширше плечей, сильно зігнути ноги, відштовхнути корпус злегка назад, а шкарпетки ковзанів загорнути всередину. Спочатку спробуйте біля борту, переконайтеся, що все робите правильно.