Цей жанр народився у російському фольклорі у середині ХІХ століття. Частинки завжди виконували під музику. Короткі ігрові та танцювальні пісні існували і раніше: їх у народі називали «частими». Деякі дослідники вважають, що частівки виникли тому, що у 1850-ті роки в Росії почали продавати німецькі гармонії.
Як жанр частівки остаточно склалися у другій половині ХІХ століття. Їхніми попередниками були ігрові та танцювальні «часті пісні», які звучали на ярмарках і гуляннях. Від самого початку частівки співали в основному молоді люди, тому їх тематика була відповідною – про миленку, задерикувату дівку та підступну подружку.
Частинка мала й інші назви: приспівки, страждання, збирання, завлекаші, нескладехи, переспівки, скоморошина, тараторка. Так що батьком частівки можна вважати російську народну ліричну пісню. Перша збірка частушок «Пісні сільської молоді» випустив 1903 р. Дмитро Костянтинович Зеленін.