До 30 вересня Дніпро форсували, переважно на підручних переправних засобах стрілецькі підрозділи 12 радянських армій, втрати вбитими та пораненими першої хвилі були великі (до 70%), але вдалося захопити понад 23 плацдарми на високому березі Дніпра. На великі плацдарми перекидалася і важка техніка. May 1, 2020
Головною силою в форсування Дніпра стали війська Воронезького фронту під командуванням генерала Миколи Федоровича Ватутіна та Степового фронту, яким керував Іван Степанович Конєв. У ході битви ці об'єднання були перейменовані на 1- та 2-й Українські фронти відповідно.
У період із 23 по 30 вересня війська Південно-Західного фронту ліквідували передмістове зміцнення ворога в районі Дніпропетровська і, форсувавши Дніпро, захопили два невеликі плацдарми на південь від цього міста. Війська лівого крила фронту вийшли до району Запоріжжя, де були зупинені німецькими військами. Перед форсуванням Дніпра.
Звільнення Дніпропетровська та області було частиною великого наступу Червоної армії у 1943 році і для цього солдатам знадобилося форсувати Дніпро. Окупанти приготувалися ґрунтовно: берегова лінія була укріплена дотами, дзотами, артилерійськими позиціями, окопами у кілька рядів, протитанковими ровами.