Також у День піонерії проводилися та проводяться збори, концерти, конкурси, нагородження піонерів і школярів, що відзначилися, піонерські паради та мітинги. У вечірній час при школах чи окремих мікрорайонах організовувалися і менш формальні гуляння з традиційним «піонерським багаттям».
Піонери середини 30-х продовжували боротьбу з неграмотністю, збирали книги та влаштовували бібліотеки, займалися у технічних гуртках, ходили до геологічних походів та краєзнавчих експедицій, збирали лікарські рослини. Вони працювали в колгоспах, на полях, доглядали тварин, охороняли врожай і колгоспне майно.
До піонерської організації приймалися школярі віком від 9 до 14 років. на піонерській лінійці учень давав Урочисту обіцянку піонера Радянського Союзу. Комуніст, комсомолець чи старший піонер вручав йому червону піонерську краватку та значок.
У перші роки Радянської влади піонери влаштовували бібліотеки, займалися у технічних гуртках, доглядали тварин, ходили в експедиції з вивчення природи, збирали лікарські рослини, допомагали людям похилого віку. Ті, хто прийшов їм на зміну піонери ставали активними учасниками багатьох суспільних явищ.