Логічний закон – внутрішній істотний, необхідний зв'язок між логічними формами в процесі побудови роздумів. Під логічним законом Аристотель, який, до речі, першим сформулював три з чотирьох законів формальної логіки, передбачав передумову до об'єктивної, «природної» правильності міркування.
Закони логіки (або логічні закони) – це загальна назва множини законів, Що утворюють основу логічної дедукції (див. Дедукція) Поняття про логічний закон походить від античного поняття про логос (див. Логос) як про передумову об'єктивної («природної») правильності міркувань.
Логіка розглядає чотири закону логічного мислення: закон тотожності, закон протиріччя, закон виключеного третього та закон достатньої основи. Ці закони виражають корінні риси мислення: певність, несуперечність, послідовність та обґрунтованість.
Існують 4 закону логіки, за допомогою яких можна легко відокремити брехню від правди. Логіка – Це давня наука, що з'явилася в 4 столітті до н. е., її засновниками були Аристотель, Сократ, Платон та багато інших відомих філософів, які ретельно вивчали закони та форми правильного логічного мислення.