У симфонії чотири частини. Перша – сонатне allegro. Друга – лірична, у тричастинній або варіаційній формі. Третя – танцювальна (менует або скерцо), як правило, у тричастинній репризній формі.
Класична симфонія (створена композиторами віденської класичної школи) складається, як правило, з чотирьох частин, написаних у сонатній циклічній формі; у ХІХ-ХХ століттях значного поширення набули композиції як із більшою, так і з меншою кількістю частин.
У класичній симфонії зазвичай 4 частини: перша частина – у швидкому темпі (алегро), у сонатній формі; друга частина – у повільному темпі, зазвичай у формі варіацій, рондо, рондо-сонати, складної тричастини, рідше – у формі сонати; третя частина – скерцо або менует – у тричастинній формі da capo з тріо (тобто за схемою A-trio-A);
У класичному вигляді симфонія має 4 частини. Але винятків дуже багато: 6я Пасторальна симфонія Бетховена складається з 6ти частин, його …. – всього з трьох. У переважній більшості випадків перша частина симфонії – швидка й енергійна, написана в сонатній формі.