Власне поняття романтичної дружби з’явилося наприкінці XVIII століття. У цей час романтики раціональному об’єктивізму просвітителів протиставили суб’єктивність особистості та сердечність інтимного спілкування. Романтики також називали таку дружбу “платонічним коханням”.
Любов і дружба схожі між собою, а по суті, ще й є складовими одне одного. Справжні друзі люблять одне одного, хоча й не виявляють романтичних почуттів. Їхнє кохання ґрунтується на прихильності та взаємній повазі. А закохані можуть бути одне для одного друзями.
Дружба – особисті, стійкі стосунки між людьми, на основі симпатії, поваги, спільних інтересів, духовної близькості, взаємної прихильності та розуміння. Людей, пов’язаних між собою дружбою, називають друзями.